# The Holocaust and Babyn Yar: Memory as a Battlefield

> The Holocaust is part of Ukraine's history. The USSR suppressed Babyn Yar; Russia now weaponizes its memory, casting Ukrainians as "wholesale collaborators" to erase Nazi guilt.

Canonical: https://holospravdy.com/en/holocaust-babyn-yar
Period: druha-svitova | Type: spoke | Updated: 2026-06-19

**TL;DR.** The Holocaust is an inseparable part of Ukraine's history, not a "foreign" tragedy. The Soviet Union for decades **suppressed** Babyn Yar, while present-day Russia does the opposite — it **instrumentalizes** the memory of it: pro-Russian narratives portray Ukrainians as "wholesale collaborators" with the Nazis, erasing Germany's guilt. According to historian Anatoliy Podolsky, the memory of the Second World War has become a separate battlefield in Russia's hybrid war.

## The Holocaust is part of Ukraine's history

The fate of Ukrainian Jews is not a foreign history but part of the past of multicultural Ukraine, just like the fate of the Crimean Tatars or Poles[1]. On January 27, the world marks **International Holocaust Remembrance Day** (established by the UN in 2005); Ukraine joined immediately, and the Verkhovna Rada adopted a corresponding resolution in 2011[1].

This presence is not recent. Jews appeared on the territory of Ukraine as far back as the **early Middle Ages**: probably via Crimea, roughly between the 4th–6th and the 8th–9th centuries CE — historians do not give an exact dating, but the period spans the era before and around Kyivan Rus'[7]. To this belongs the often-cited (and often-distorted) subject of the **Khazar Khaganate**: the widespread notion that its elite adopted Judaism, but this question is still **contested**. "Khazars" is rather a political name for a state formation; archaeologically, an Alan-Bulgar symbiosis with a possible Jewish elite for a short time; the categorical manner in which Russian propaganda presents this thesis ("not everything is as clear-cut as the Russians say") is not confirmed by scholarship[8]. In any case, the Jewish communities here are centuries old, and their flourishing in the era of the 19th-century shtetl was described in detail by historian Yohanan Petrovsky-Shtern.

## Ruscism and Nazism: a shared mechanism

Podolsky is cautious with comparisons, but he points to structural overlaps between Nazism and present-day Russian ideology ("ruscism"): indifference to human life, contempt for human rights, and keeping society in fear through a constant **image of the enemy**. For Nazism the cornerstone was **antisemitism** — the Jew was declared the enemy; for Russian ideology this cornerstone is **Ukrainophobia** — the Ukrainian became the enemy[2]. And, importantly, Nazism could not have committed so many crimes without the support of part of the society of its time.

## Soviet suppression

The first battle over memory is with the Soviet past. In the USSR, Babyn Yar was **suppressed**: for decades there was nothing at the site of the shootings. A "mendacious" Soviet monument appeared only in **1976** — and spoke of abstract "Soviet citizens," concealing the fact that people were killed precisely as **Jews**[3]. In Jewish families they were afraid to mention Babyn Yar — just as in Ukrainian families they were afraid to speak of the Holodomor or the Stalinist repressions.

## Russian instrumentalization

The second, contemporary battle is with Russian propaganda. From 2016, the pro-Russian **"Babyn Yar Holocaust Memorial Center"** entered Ukraine's space of memory. It was funded by oligarchs — Mikhail Fridman, German Khan, Pavel Fuks — with ties to the Kremlin; the fact that they themselves are of Jewish origin does not change the essence: this is money connected to the financing of Putin's war against Ukraine[4].

Most dangerous are the center's own **narratives**: they portrayed Ukrainians as **wholesale collaborators** with the Nazis, while in effect erasing the responsibility of Germany, Hitler, the Third Reich, the Wehrmacht, and the SS — as though "only Ukraine killed Jews"[4]. This is a mirror image of the Kremlin myth of "Ukrainian Nazis."

## "Thank Stalin for Israel": another trick

A separate Russian trope demands that Jews should be **grateful to Stalin** for the creation of Israel — as if without the USSR there would be no state. The logic is the same as in the rest of the imperial narratives: everyone "must fall to their knees" before Moscow. In fact, **Israel was created by the Jews themselves**, independently of Stalin. True, in the early stages Soviet diplomacy did support the proclamation of the state (including at the UN vote in 1947 and with recognition in 1948) — but Stalin did this **out of his own geopolitical interests**, not for the sake of the Jewish people or Israel itself[9]. Gratitude here is as inappropriate as it would be to "thank" someone whose interests briefly aligned with yours and who, just a few years later, launched an openly antisemitic campaign (the "Doctors' Plot," the struggle against the "cosmopolitans"). It is the same mechanism of instrumentalization: someone else's history is turned into a pretext for a debt owed to the empire.

## Memory as a battlefield of hybrid war

All of this is part of Russia's hybrid war: the **instrumentalization of memory**, in order to dehumanize Ukraine's past and present Ukrainians as incapable of either state-building or their own memory[5]. The response was a state concept of memorialization, created by Ukrainian historians: today Babyn Yar has **34 memorial markers** — whereas in Soviet times there was not a single one[5].

The roots of this attitude are imperial. Antisemitism, Ukrainophobia, and other phobias are inherent to empire: in the Russian Empire antisemitism was systemic and cruel — beginning with the **"Pale of Settlement,"** introduced under Catherine II. A telling contrast: while revolutionary Europe was proclaiming human rights, the empire was, on the contrary, restricting them[6]. The memory of the victims of the Holocaust remains a battlefield precisely because acknowledging the truth about the past is incompatible with the imperial myth.

## Citation sources

[1] summary: «Голокост — частина історії України, а не чужа історія: українські євреї, як кримські татари чи поляки, належать до багатокультурної України. 27 січня — Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту (ООН, 2005; Україна долучилася одразу, постанова Верховної Ради — 2011).» — Historian Every Saturday: Anatoliy Podolsky. The ashes of the dead knock at our hearts (27.01.2024) — https://www.youtube.com/watch?v=J0iTSgWaW5o (timecodes: 6:52, 6:54)

[2] summary: «Російська ідеологія («рашизм») і нацизм мають спільні структурні риси: байдужість до людського життя, зневага до прав людини й утримання суспільства у страху через образ ворога. Для нацизму наріжним каменем був антисемітизм (ворог — єврей), для російської ідеології — українофобія (ворог — українець). І нацизм потребував підтримки частини суспільства.» — Historian Every Saturday: Anatoliy Podolsky. The ashes of the dead knock at our hearts (27.01.2024) — https://www.youtube.com/watch?v=J0iTSgWaW5o (timecodes: 6:37, 9:44, 9:46)

[3] summary: «СРСР замовчував Бабин Яр: десятиліттями на місці розстрілів не було нічого, а «брехливий» радянський пам'ятник з'явився лише 1976 року й говорив про «радянських громадян», приховуючи, що людей убивали саме як євреїв. У єврейських родинах боялися згадувати Бабин Яр — так само, як в українських боялися говорити про Голодомор.» — Historian Every Saturday: Anatoliy Podolsky. The ashes of the dead knock at our hearts (27.01.2024) — https://www.youtube.com/watch?v=J0iTSgWaW5o (timecodes: 4:52, 5:02, 36:52, 36:58)

[4] summary: «З 2016 року в український простір пам'яті зайшов проросійський «Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр», який фінансували олігархи (Фрідман, Хан, Фукс) зі зв'язками з Кремлем. Його наративи зображували українців суцільними нацистськими колаборантами, водночас стираючи відповідальність Німеччини, Гітлера, Третього Райху, вермахту і СС.» — Historian Every Saturday: Anatoliy Podolsky. The ashes of the dead knock at our hearts (27.01.2024) — https://www.youtube.com/watch?v=J0iTSgWaW5o (timecodes: 33:47, 33:55, 34:05)

[5] summary: «Це частина російської гібридної війни — інструменталізація пам'яті, щоб дегуманізувати минуле України й подати українців нездатними до державотворення й власної пам'яті. У відповідь українські історики створили державну концепцію меморіалізації; нині в Бабиному Яру — 34 пам'ятні знаки (тоді як за радянських часів не було жодного).» — Historian Every Saturday: Anatoliy Podolsky. The ashes of the dead knock at our hearts (27.01.2024) — https://www.youtube.com/watch?v=J0iTSgWaW5o (timecodes: 33:55, 36:49)

[6] summary: «Антисемітизм, українофобія та інші фобії притаманні імперії: у Російській імперії антисемітизм був системним і жорстоким — від «смуги осілості», запровадженої за Катерини II. Поки революційна Європа проголошувала права людини, імперія їх навпаки обмежувала.» — Historian Every Saturday: Anatoliy Podolsky. The ashes of the dead knock at our hearts (27.01.2024) — https://www.youtube.com/watch?v=J0iTSgWaW5o (timecodes: 38:26, 38:29)

[7] summary: «На Україні євреї появилися, наскільки мені відомо, через Крим, мабуть, десь четверте, щось шосте століття нашої ери, а скоріше за все, можливо, десь 8-9 століття нашої ери. Тут вчені точного датування немає, але приблизно це раннє Середньовіччя.» — Jewish-Ukrainian relations. A blitz (12.07.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=9-PHioSAwq8 (timecodes: 05:41, 05:45, 05:49, 06:01, 06:05)

[8] summary: «Поширена така думка, що верхівка хозарського каганату прийняла юдаїзм, але й до сьогоднішнього дня це питання дискутується. Не все так однозначно, як кажуть росіяни, тому що хозари — це скоріше за все політична назва цього державного утворення, якийсь алано-болгарський симбіоз з можливою іудейською верхівкою, і то якийсь короткий період.» — Jewish-Ukrainian relations. A blitz (12.07.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=9-PHioSAwq8 (timecodes: 06:20, 06:27, 06:42, 06:45)

[9] paraphrase: «А чого це євреї має бути вдячні Сталіну за створення Ізраїлю? Ізраїль створювали євреї незалежно від Сталіна. Те, що Сталін сприяв створенню держави Ізраїль на перших порах — ну да, але він це робив із власних інтересів, а не з інтересів єврейського народу чи держави Ізраїль, тому вдячність якби тут не дуже підходить.» — Jewish-Ukrainian relations. A blitz (12.07.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=9-PHioSAwq8 (timecodes: 04:33, 04:38, 04:44, 04:47)