# Is the Ukrainian nation "artificial"?

> Russia's myth that "Lenin invented Ukraine" and that Ukrainians never existed as a nation is false: the modern Ukrainian nation formed in the 19th century like any European one, with deep roots.

Canonical: https://holospravdy.com/en/is-ukrainian-nation-artificial
Period: nova-istoriya | Type: spoke | Updated: 2026-06-20

**TL;DR.** The Kremlin keeps repeating that Ukrainians "as a nation never existed" and that "Lenin invented Ukraine." This is ahistorical. In the assessment of historian Ihor Raikivsky, the modern Ukrainian nation emerged in the **19th century** — as a normal European modern process: with national consciousness, deep historical roots, and the unique idea of **sobornist** (national unity) that bound together Ukrainian lands divided between empires.

## The myth: "the nation never existed"

Russian opponents, Raikivsky notes, constantly argue that Ukrainians as an ethnos or a nation "never existed" — and add for good measure that "Lenin invented Ukraine." The historian's answer is blunt: this is **utter nonsense** from someone who knows nothing about history. Nations are **not created in a short time** by a single figure — that simply does not happen[1].

## What a nation is

There is no single definition of a nation — and that is a good thing, because the Soviet era trained people to expect a "single correct theory" that rejected everything else. A nation is a community united by a set of criteria (language, religion, territory, and others), with different nations relying on different factors. But the **defining feature** is national **consciousness**: in the words of the French thinker Ernest Renan, a nation is "a daily plebiscite"[2].

## The modern era

Modern nations are a **product of the modern era**. The mass self-awareness of large groups of people became possible only with industrialization, print, schools, railways, and newspapers; the origins of modern nations are linked to the French and American Revolutions of the late 18th century. The Ukrainian nation took shape in the 19th century — **just like other European nations**[3]. In this sense it is neither "artificial" nor "younger" than its neighbours: all modern nations arose at roughly the same historical moment.

## How nations come into being at all

The accusation of "artificiality" usually rests on the naïve notion that a "real"
nation has existed "forever." But **ethnopolitology** — a distinct discipline — says
otherwise. There are at least a dozen and a half approaches to defining an ethnos,
but two are the main ones. The classical, **primordialist** approach treats the
ethnos as a community with objective markers (territory, language), even though it
cannot draw clear boundaries between ethnic groups. Today the **constructivist**
approach prevails[10]. Between these poles there is also a third, moderate one —
which the historian **Nataliia Starchenko** calls **"conservatism"**: since the
source base for the Middle Ages has expanded considerably in recent decades,
researchers do in fact look for the **real roots** of an ethnos in the Middle Ages
and the early modern period, reducing it neither to an "eternal" essence nor to a
purely late "construct"[25].

The key thesis of this approach: **the nation is a political and modern
phenomenon**. Nations form from the **second half of the 18th century**, roughly
from the Great French Revolution. Before that, the labels "Frenchman,"
"Englishman," "German" were rather conventional: societies were **estate-based**,
and a person was defined by their estate, town or village, and subjecthood to a
monarch — not by "nationality"[11]. A large community such as a nation exists
primarily **in the consciousness** of people: we do not personally know forty
million Ukrainians — we conceive of them as a community. In the formulation of the
founders of these theories (the same "daily" principle of Renan's), **the nation is
a daily choice**[12].

Hence the answer to the myth of "artificiality": if **all** modern nations were
"constructed" at one historical moment, then the charge that "someone invented the
Ukrainians" strikes the French, the Italians, and the Russians themselves equally.
Nations **grow out of ethnic groups in the 19th century**; in Western Europe —
chiefly on a political basis, in Eastern Europe (where the Russian, Austrian, and
Ottoman empires held sway) — on a **cultural and linguistic** one. Among Ukrainians
this proceeded through language — beginning with Kotliarevsky's *Eneida* — and the
name "Ukrainians" spread precisely in the 19th century[13]. Here **scholarship** also
played a key role: until the early 19th century, Ukrainian was regarded merely as a
"Little Russian dialect" of a common "Russian" language, but the Czech philologists —
**Šafárik, Hanka** and others — proved at the start of the 19th century that it was a
**separate language**, and therefore a separate ethnos[26]. It is ironic that
"artificiality" is pinned precisely on the very language whose distinctness was first
established scientifically by disinterested outsiders. Tellingly, the **Russian**
nation, in the author's assessment, is still not fully formed — Russians do not know
where Russia's border ends — whereas the Ukrainian nation is **already formed** as a
distinct people with its own territory[14].

## Deep roots: the Cossack myth

At the same time, a nation **does not arise from nothing**. The driving force of the 19th-century Ukrainian national revival was the **Cossack myth** — the memory of the Hetmanate. Tellingly, it was at work even in Galicia, which had never known Cossackdom: Galician *narodovtsi* (populists) dressed in Cossack garb, reviving a Dnieper-region symbol. In Raikivsky's apt image, Shevchenko could not have "created" a nation without deep roots: **a tree without roots is doomed**[4].

## Sobornist — salvation from assimilation

A distinctive feature of the Ukrainian revival was the idea of **sobornist** (all-Ukrainian unity) that joined **Galicia** (under Austria) and the **Dnieper region** (under Russia). This is a unique trait: the concept of "sobornist" has no direct equivalent among Poles or Slovaks. For Ukrainians divided between two empires, it was a way to **save the nation from assimilation** — to preserve it as a single whole despite state borders[5].

## A war over identity

Nation-building never ends — it is that same "daily plebiscite." That is why the current war, Raikivsky stresses, is above all a **war over identity**: the Ukrainian national idea as part of the civilized world against the idea of the "Russian world" as a return to the imperial past[6]. Tellingly, it was tsarism — not only Soviet power — that **banned the Ukrainian language** altogether. Attempts to declare the Ukrainian nation "artificial" are a direct continuation of this imperial logic.

## Not an "Austrian general staff," but the Prosvita society

A separate version of the "artificiality" myth holds that Ukraine was invented by an "Austrian general staff." The historian Ihor Stambol answers this with a concrete example of civic self-organization — the **Prosvita** society. Opponents, he notes, simply fail to understand the **concept of development**: they imagine that someone at a certain moment wrote a decree — and "out came" Ukrainians or the city of Odesa — whereas such processes unfold over years and decades[7].

Prosvita (founded in 1868 in Galicia and in 1905 in the Dnieper region) was the **first mass legal** Ukrainian organization and a forge of national cadres. Ukrainians first united in cultural and educational societies, gained organizational experience, and evolved from a civic organization into a political one, and then into the state-building of 1917[8]. Here the state grew from below, out of a civic movement, not from anyone's "general staff."

Ironically, the accusation of "invention" ricochets back: it was precisely the pro-Russian Galician **"Muscophilism"**, financed by the empire, that constructed an artificial mongrel tongue — *yazychie* — in which its own adherents could not properly communicate. Prosvita arose precisely as a grassroots counterweight to it[9].

## "One people" is an imperial invention, not a natural fact

The thesis that "Ukrainians and Russians are one people" only appears to be an ancient truth; in reality it is a specific **official ideology** of the Russian Empire of the late 19th and early 20th centuries: the doctrine of the **"triune Russian people"**, under which "the Russians" consisted of three branches — Great Russians (today's Russians), Little Russians (Ukrainians), and White Russians (Belarusians), all officially called "Russians"[15]. In other words, the formula Putin repeated in his 2021 article is not a scientific discovery but a reanimated imperial construct.

A factual correction should be made here to the way this doctrine is sometimes illustrated. It is said that even the 1897 census imposed on everyone a "nationality" column — "Russian"[16]. The census did indeed **proceed from the same triune logic**, but it had no direct "nationality" column at all: ethnicity was determined **indirectly** — by **native language** and **religious confession**. And this detail works rather against the imperial narrative: the census recorded a separate "Little Russian" (Ukrainian) language as a distinct category — meaning that even imperial statistics had to acknowledge linguistic distinctness. (The "Great Russian" mark attributed to Lenin is an illustration of the "triune people" doctrine, not of an actual column on the census form.)

The very semantics of the word "Russian" before the age of nations was **not ethnic but confessional**: after the adoption of Christianity, "Russians" denoted people of the **Rus', that is, Orthodox, faith** — and in this sense the word appears even in Bulgarian sources of the period[17]. Imposing today's ethnic equation "Russians = the Russian nation" onto this pre-modern, confessional category is a crude substitution — and it is on this substitution that the myth of "one people" rests.

## Rusyns: an ethnographic group or a "separate people"?

A separate version of the "artificiality" myth works in reverse — it does not deny Ukrainians altogether, but tries to **carve off** part of them: supposedly the Transcarpathian **Rusyns** are not Ukrainians but an independent Slavic people. Precision is needed here, because two different things hide behind the word "Rusyns," and conflating them is a direct sleight of hand.

The first meaning is entirely real and poses no threat to Ukrainian unity. "Rusyn" is the **old self-designation** of Ukrainians: from Rus' there remained the memory that the "Ruthenians" were "Rusyns," and only from about the 16th century does the name "Ukrainians" spread alongside it; the process took a long time, and only by the early 20th century did the majority come to see themselves precisely as Ukrainians, while "Rusyns" and "Little Russians" still lived alongside[23]. In Transcarpathia — a land that joined the Ukrainian SSR only in 1945, and before that changed hands and was mostly part of Hungary — this ancient name simply survived longer. In this sense the Rusyns are an **ethnographic (sub-ethnic) group** of Ukrainians, like the Boikos or Hutsuls; no one denies recognizing Transcarpathian distinctiveness[20].

The second meaning is already a **political project**. In the 1990s a political "Rusynism" arose that declares the Rusyns a **separate East Slavic people** in need of recognition as a distinct ethnos[20]. Its theoretical frame was provided by the Canadian historian **Paul-Robert Magocsi**, who advocates the thesis of the Carpatho-Rusyns as a separate Slavic nation; relying on it, literature was at one time published in Transcarpathia and even schools were opened in Rusyn, and the dialect itself is presented as a "separate language"[21]. This is where the line lies: a dialect and a regional identity are one thing (that is a fact), but constructing from them a **"separate people"** with political demands is quite another (that is a project).

Why this project provokes wariness is clear from **who** feeds it from outside. Political "Rusynism" is actively supported by **Hungary** — above all by the right-wing parties and personally by Prime Minister Viktor **Orbán**; the logic is transparent — to justify claims to Transcarpathia, which already belonged to Hungary in 1939–1944[22]. In other words, the thesis of a "separate Rusyn people" works not for the Transcarpathians themselves, but as an **instrument** against Ukrainian territorial unity — by the same imperial "divide" logic as the myth of an "artificial nation" in general.

The **legal** side is telling too. Rusyns are recognized as a national minority by law in Slovakia, Poland, Hungary (and also Serbia, Croatia, Romania) — where Rusyn communities live outside Transcarpathia. In Ukraine, however, they are **not singled out as a separate people** but considered a sub-ethnic group of Ukrainians[24]. Paradoxically, opponents present this "Ukrainian peculiarity" as "oppression" — although it is precisely a matter of the state not recognizing an artificially constructed distinctness where there is a linguistic dialect and a shared history. There is no need to deny Transcarpathian identity; it is enough not to confuse an **ethnographic group** with a political **"separate people"** — and it is on exactly this confusion that the attempt to instrumentalize the Rusyn question rests.

## Statehood — not only the 20th century

A charge close to the myth of an "artificial nation" is that Ukrainians "never had a state," so the nation is not real either. But this is again the imposition of a late legal concept of the state (formulated by 19th-century jurists) onto the Middle Ages. The markers of an early class-based state are different: the **sovereignty** of the ruler, the **collection of taxes**, and a **non-tribal administrative division**. By these criteria, statehood on Ukrainian lands appears already under **Princess Olha**: before her, tribute was unregulated, whereas Olha introduced a **fixed tribute** (the *uroky* and *pohosty*) and installed her own **governors** in place of tribal princes — in particular in the land of the Drevlians and in Novgorod[18].

This is not a modern improvisation but a classic periodization: as early as the start of the 20th century, **Nataliia Polonska-Vasylenko** — the founder of the **statist school** of Ukrainian historiography — identified, in her two-volume *History of Ukraine*, the successive stages of Ukrainian statehood (Rus', the Principality of Galicia-Volhynia, and onward)[19]. In other words, the continuity of Ukrainian statehood is the subject of a long-standing academic tradition, not a propaganda fabrication contrived "in response" to a Kremlin myth.

## Citation sources

[1] summary: «Російська пропаганда доводить, що українців як етносу чи нації «ніколи не існувало», а «Україну вигадав Ленін». Райківський: це повна дурня людини, яка не розбирається в історії — нації не створюються за короткий час одним діячем, такого не буває.» — Historian Every Saturday: Ihor Raikivsky. The Features of the Formation of the Modern Ukrainian Nation in the 19th Century (01.02.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=VKV1vZ4YelA (timecodes: 2:35, 4:25, 4:29)

[2] summary: «Єдиного визначення нації немає — і це добре (на відміну від радянської «єдино правильної теорії»). Нація — це спільнота, об'єднана низкою критеріїв (мова, релігія, територія тощо), але її визначальна ознака — національна свідомість. За Ернестом Ренаном, нація — це «щоденний плебісцит».» — Historian Every Saturday: Ihor Raikivsky. The Features of the Formation of the Modern Ukrainian Nation in the 19th Century (01.02.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=VKV1vZ4YelA (timecodes: 3:06, 6:03)

[3] summary: «Сучасні (модерні) нації — продукт модерної доби: масове самоусвідомлення стало можливим лише з індустріалізацією, друком, школами, залізницями й газетами, а витоки сучасних націй пов'язують із Французькою та Американською революціями кінця XVIII століття. Українська нація формувалася у XIX столітті, як і інші європейські.» — Historian Every Saturday: Ihor Raikivsky. The Features of the Formation of the Modern Ukrainian Nation in the 19th Century (01.02.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=VKV1vZ4YelA (timecodes: 6:51, 7:18)

[4] summary: «Нація не виникає з нічого. Промотором українського національного відродження XIX століття став козацький міф — пам'ять про Гетьманщину, — який діяв навіть у Галичині, що козаччини не знала (народовці вбиралися в козацький одяг). За Райківським, Шевченко не міг би «створити» націю без глибокого коріння: дерево без коріння приречене.» — Historian Every Saturday: Ihor Raikivsky. The Features of the Formation of the Modern Ukrainian Nation in the 19th Century (01.02.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=VKV1vZ4YelA (timecodes: 23:42, 25:30, 25:36)

[5] summary: «Відмітна риса українського відродження — ідея соборності (всеукраїнської єдності), що поєднувала Галичину (під Австрією) і Наддніпрянщину (під Росією). Поняття «соборність» не має відповідника в поляків чи словаків; для українців це був спосіб урятувати націю від асиміляції одразу у двох імперіях.» — Historian Every Saturday: Ihor Raikivsky. The Features of the Formation of the Modern Ukrainian Nation in the 19th Century (01.02.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=VKV1vZ4YelA (timecodes: 41:45, 44:09, 44:20)

[6] summary: «Націєтворення ніколи не завершується — це «щоденний плебісцит». Нинішня війна — це війна за ідентичність: українська національна ідея як частина цивілізованого світу проти ідеї «русского мира» як повернення в імперське минуле. Показово, що царизм узагалі забороняв українську мову.» — Historian Every Saturday: Ihor Raikivsky. The Features of the Formation of the Modern Ukrainian Nation in the 19th Century (01.02.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=VKV1vZ4YelA (timecodes: 45:00, 45:23, 45:47)

[7] summary: «Антиукраїнська пропаганда твердить, що Україну «хтось вигадав» — мовляв, «австрійський штаб». Стамбол відповідає: держава може постати з громадянського руху, а не лише з указу правителя. Опоненти не розуміють поняття розвитку — їм здається, що хтось у конкретний момент написав указ, і «з'явилися» українці чи місто Одеса, тоді як ці процеси розгортаються роками й десятиліттями.» — Historian Every Saturday: Ihor Stambol. Prosvita, not an Austrian general staff: how Ukrainian cadres were forged (13.12.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=5zXqBPpqCYU (timecodes: 33:25, 40:59, 41:11)

[8] summary: ««Просвіта» (заснована 1868 року в Галичині, 1905-го — на Наддніпрянщині) була першою масовою легальною українською організацією і кузнею національних кадрів. Українці спершу об'єдналися в культурно-освітні товариства, набули організаційного досвіду й еволюціонували від громадської організації до політичної, а далі й до державотворення 1917 року. Цей органічний шлях — доказ проти міфу «нас хтось вигадав».» — Historian Every Saturday: Ihor Stambol. Prosvita, not an Austrian general staff: how Ukrainian cadres were forged (13.12.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=5zXqBPpqCYU (timecodes: 6:45, 8:22, 34:26)

[9] summary: «Російська імперія вливала гроші в галицьке «москвофільство», прибічники якого навіть вигадали штучну мову-покруч («язичіє»), якою самі не могли до пуття порозумітися. «Просвіта» 1868 року постала як низова противага цьому — іронічно, що «вигадування мови» закидають саме українцям.» — Historian Every Saturday: Ihor Stambol. Prosvita, not an Austrian general staff: how Ukrainian cadres were forged (13.12.2025) — https://www.youtube.com/watch?v=5zXqBPpqCYU (timecodes: 7:30, 7:58)

[10] summary: «Етнополітологія — окрема наука; підходів до визначення етносу щонайменше півтора десятка, але головних два. Класичний — примордіалістський: етнос як спільнота з об'єктивними критеріями (територія проживання, мова), хоча чітких меж немає. Нині переважає конструктивістський підхід.» — Ethnopolitics. The Basics: What an Ethnos and a Nation Are (18.10.2022) — https://www.youtube.com/watch?v=7lL2ttogRT4 (timecodes: 01:55, 02:19, 03:09)

[11] summary: «Нація — це явище політичне. Нації формуються починаючи з другої половини XVIII століття, умовно — від часів Великої Французької революції. До того поняття «француз», «англієць», «німець» доволі умовні: суспільства були становими, і людину визначали стан, місце проживання й підданство, а не «національність».» — Ethnopolitics. The Basics: What an Ethnos and a Nation Are (18.10.2022) — https://www.youtube.com/watch?v=7lL2ttogRT4 (timecodes: 03:42, 03:45, 03:48)

[12] summary: «Соціологія поділяє групи на малі (де знаєш кожного особисто) і великі. Великі групи — українці, росіяни — існують лише в нашій уяві: ми не знаємо особисто 40 мільйонів. За засновниками конструктивістських теорій, нація — це щоденний вибір: ти сам визначаєш, хто ти.» — Ethnopolitics. The Basics: What an Ethnos and a Nation Are (18.10.2022) — https://www.youtube.com/watch?v=7lL2ttogRT4 (timecodes: 08:01, 08:18, 08:36)

[13] summary: «З етносів виростають нації у XIX столітті. У Західній Європі нації формувалися на політичній основі, у Східній (де було мало держав і багато етносів під Російською, Австрійською, Османською імперіями) — на культурній і мовній. В українців це відбувалося через мову — від «Енеїди» Котляревського; назва «українці» поширилася у XIX столітті.» — Ethnopolitics. The Basics: What an Ethnos and a Nation Are (18.10.2022) — https://www.youtube.com/watch?v=7lL2ttogRT4 (timecodes: 15:16, 15:53, 16:23)

[14] summary: «Формування російської нації досі не завершене: росіяни не знають, де закінчується кордон Росії. Натомість українська нація вже сформована — більшість розуміє, що ми окремий народ із власною територією.» — Ethnopolitics. The Basics: What an Ethnos and a Nation Are (18.10.2022) — https://www.youtube.com/watch?v=7lL2ttogRT4 (timecodes: 28:14, 28:24, 28:35)

[15] summary: «В конце 19 — начале 20 века была официальная идеология в Российской империи, в соответствии с которой писались документы, о триедином русском народе, который состоит из великороссов — это то, что сейчас имеется в виду русские, из малороссов — это украинцы, и белороссов — это белорусы; но официально это всё называлось русские.» — On some questions of the history of Rus' (part 2) (29.04.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=8tY0L6Dg-DY (timecodes: 00:49, 01:00, 01:13)

[16] summary: «Когда в 1897 году проводилась перепись в Российской империи, все эти столбики исходят именно из этой теории триединого народа: понятие «русские» включало три народа. Достаточно взять автобиографию Ленина: в графе он указал, что он великорос, потому что официально была такая трактовка.» — On some questions of the history of Rus' (part 2) (29.04.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=8tY0L6Dg-DY (timecodes: 01:23, 01:36)

[17] summary: «Во времена до 18 века, до эпохи становления наций, слово «русские» употреблялось как правило в вероисповедальном смысле. После принятия христианства слово «русские» стало означать именно людей русской веры, то есть православной; даже в болгарских источниках этого периода «русские» означало именно православное вероисповедание.» — On some questions of the history of Rus' (part 2) (29.04.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=8tY0L6Dg-DY (timecodes: 02:41, 02:51, 03:01, 03:11)

[18] summary: «Признаки государственности для ранних классовых государств: главное — суверенность (есть князь, над ним никого нет); второе — сбор налогов; третье — неплеменное административное деление. Со времён княгини Ольги: до Ольги дань была не нормирована, она ввела нормированную дань (уроки, погосты) и поставила своих наместников вместо князя древлян и в Новгороде — это первое проявление классической государственности.» — The main stages of Ukrainian statehood (31.07.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=smNyH6NThHw (timecodes: 03:28, 04:04, 04:46)

[19] summary: «Есть хорошая классическая работа начала 20 века — выдающийся украинский историк Наталья Полонская-Василенко, представитель школы государственников; у неё вышел двухтомник «История Украины». Она рассмотрела историю Украины именно с позиции государственности и выделила основные этапы — Русь, Галицко-Волынское княжество и так далее.» — The main stages of Ukrainian statehood (31.07.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=smNyH6NThHw (timecodes: 25:28, 25:40, 26:04)

[20] summary: «Русины — это диалектная группа украинцев. Есть политическое движение русинское, которое было в 90-х годах и считает русинов отдельным восточнославянским народом, чтобы признать как отдельный этнос. Почему не катит: русины — это субэтническая, диалектная группа, как бойки, гуцулы и так дальше.» — The Rusyns: who they are (15.09.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=5qOFOhX7D5c (timecodes: 00:57, 01:19, 01:25)

[21] summary: «Есть канадский историк Магочи, он отстаивает идею, что карпаторусины — это отдельный, шестнадцатый славянский народ. На Закарпатье даже были школы на русинском языке и литература издавалась на русинском языке; с точки зрения лингвистики это фактически отдельный язык.» — The Rusyns: who they are (15.09.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=5qOFOhX7D5c (timecodes: 01:29, 01:34, 01:39)

[22] summary: «Венгрия активно поддерживает русинское политическое движение, особенно правые партии венгерские и особенно премьер-министр Орбан. Там идея понятная — забрать Закарпатье в состав Венгрии, как это было с 18-го по 39-й год. Это и чисто политическое явление, и этническое — тут всё намешано.» — The Rusyns: who they are (15.09.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=5qOFOhX7D5c (timecodes: 02:55, 03:00, 03:07)

[23] summary: «В источниках русины — это старое название украинцев: от Руси осталась память, что русские — русины, а где-то с 16 века параллельно появляется название «украинцы». Процесс был очень долгий, и только к началу 20 века основная часть населения осознала себя украинцами; до того существовали и названия русины, и малоросы.» — The Rusyns: who they are (15.09.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=5qOFOhX7D5c (timecodes: 03:54, 04:00, 04:11)

[24] summary: «В Венгрии, Словакии, Польше русины законодательно признаны как национальное меньшинство, потому что живут не только на Закарпатье. В Украине они признаются не отдельным народом, а украинцами по законодательству — это особенность Украины.» — The Rusyns: who they are (15.09.2023) — https://www.youtube.com/watch?v=5qOFOhX7D5c (timecodes: 07:26, 08:59, 09:03)

[25] summary: «Окрім примордіалізму й конструктивізму, є й третій підхід: докторка історичних наук Наталія Старченко, спеціалістка з пізнього середньовіччя й раннього нового часу, називає себе не примордіалісткою й не конструктивісткою, а представницею «консерватизму». Оскільки джерельна база щодо середньовіччя на сьогодні значно розширилася, історики все-таки намагаються знайти в середньовіччі й ранньому новому часі реальні корені етносу.» — Primordialism, Constructivism, or Conservatism? (14.12.2024) — https://www.youtube.com/watch?v=lk1caJ08EzI (timecodes: 07:09, 07:43, 08:25, 08:46)

[26] summary: «До початку XIX століття вважалося, що «малоросійський» — це діалект «русского язика», а «русскими» вважалися великороси, малороси й білороси. Але після праць чеських філологів Шафарика, Ганки та інших на початку XIX століття було чітко вказано, що малоросійська (українська) — це окрема мова від «русского язика»; а раз окрема мова — значить, окремий етнос.» — Primordialism, Constructivism, or Conservatism? (14.12.2024) — https://www.youtube.com/watch?v=lk1caJ08EzI (timecodes: 12:54, 13:01, 13:18, 13:26)