Історик щосуботи: Наталія Старченко. Про українську ранньомодерну історію (15.09.2024)
Академічна лекція історикині Наталії Старченко (цикл «Історик щосуботи») про ранньомодерну історію України. Ключове: Річ Посполита як країна багатьох народів і окрема суб’єктність русинів-українців у ній; liberum veto як культура згоди; шляхетські привілеї як аналог Magna Carta; тяглість «руської нації» з пам’яттю про давню Русь, аж до промов Адама Киселя 1641 року; імперський погляд Теплова (1762) як мимовільне свідчення реальної української автономії. Джерело для статті про правову традицію ранньомодерної України.
Ключові моменти
- 14:50 Liberum veto як інструмент пошуку компромісу й захисту меншості, а не «анархія»
- 36:09 Шляхетські привілеї як аналог Magna Carta: захист особи й приватної власності — корінь українського індивідуалізму
- 40:52 Селяни не безправні: судові книги фіксують, як вони судяться з паном і виграють
- 44:35 Руська шляхта Польського королівства зберігала русинську приналежність, не розчинилась у польській
- 47:21 Подвійна ідентичність: Станіслав Оріховський — «я русин і пишаюся цим»
- 58:44 Адам Кисіль (1641): «ми прийшли не до держави, а з державою; не до народу, а з народом»
- 1:05:32 Записка Теплова (1762): «головна біда малоросів — власні права, що дають уявну свободу» (ворожий свідок автономії)