Козацька державність, васалітет і реєстрове козацтво: диспут «Наша пісня гарна нова…» (05.12.2021)
Фрагмент довгого диспуту Віталія Дрібниці «Наша пісня гарна нова…» про козацьку державність: васально-сеньйоральні відносини (на прикладі герцогства Пруссія, що визнало сюзереном польську корону), османський вектор політики Богдана Хмельницького й отримані від султана знаки влади, а також устрій реєстрового та низового козацтва — обмежений польською владою реєстр (максимум 8000 після повстання Тараса Федоровича 1630 року) і низка спільних козацько-селянських повстань від Криштофа Косинського (1591) до 1637 року.
Ключові моменти
- 01:56 Герцогство Пруссія визнало польську корону своїм сюзереном (приклад васалітету)
- 03:34 Хмельницький отримав від османського султана знаки влади — булаву й шапку
- 07:24 Реєстр козацтва — максимум 8000 після повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 року
- 08:36 Повстання Криштофа Косинського 1591 — початок спільних козацько-селянських повстань (1591–1637)