Ukrainian Righteous Among the Nations
A day of remembrance and a parallel with the present
On May 14, Ukraine marks the Day of Remembrance of Ukrainians Who Rescued Jews during the Second World War. The reach back into the past here is not accidental: just as today Ukrainians risk their lives to rescue wounded soldiers — the example of Sofiia Bila in Kherson region, who hid them, aware of the possible consequences — so too during the Holocaust people fell into the categories of indifferent bystanders, accomplices, and rescuers[1]. The question of why some risk their lives for others while others guide missiles onto their own city remains the same.
The Holocaust on Ukrainian soil
The scale of the tragedy on Ukrainian land is immense. Of the roughly 6 million Jews exterminated by the Nazis in Europe, approximately 1.5 million (a quarter) were Ukrainian Jews. If the worldwide symbol of the Holocaust is Auschwitz-Birkenau, then in Ukraine it is Babyn Yar; but a “local Babyn Yar” existed in practically every city, and the first shootings began in Bila Tserkva[2].
Three types of behavior
Researchers distinguish three responses to the catastrophe: indifferent witnesses (bystanders), accomplices, and rescuers — those who risked their lives to save others[3]. It is the rescuers, whose deeds have been verified, whom the Yad Vashem memorial recognizes as Righteous Among the Nations. Ukrainians number more than 2,670 among them — one of the highest counts in the world.
Metropolitan Sheptytsky and the Greek Catholics
The most famous example is Metropolitan Andrey Sheptytsky, who organized the rescue of more than 150 Jews, above all children, at the Univ Lavra and other church centers. Despite this, he has still not been awarded the title of Righteous Among the Nations (nor canonized by the church), whereas his brother Klymentiy Sheptytsky, Olena Viter, and other Greek Catholics who directly carried out the rescues are recognized as Righteous[4].
Orthodox rescuers and the study of their deeds
Rescuers came from different milieus. Among them was the Glagolev family of Orthodox priests: the father had in his time spoken out in defense of Jews in the Beilis affair, and the son rescued those fleeing the shootings at Babyn Yar[5]. The systematic study of the deeds of Ukrainian rescuers began only after the proclamation of independence; one of the first scholarly studies is Zhanna Kovba’s book “Humanity in the Abyss of Hell.”
What this means
The Righteous do not “cancel out” the fact that collaborators also existed — as in every occupied country of Europe. But they shatter the central manipulation: the depiction of Ukrainians as a homogeneous mass of “collaborators.” The reality is more complex and more humane — and it is precisely this that is erased by the Russian instrumentalization of Holocaust memory. More than two and a half thousand documented names are the best answer to this myth.
Related persons
- Ihor Shchupak — Candidate of Historical Sciences, director of the Tkuma Ukrainian Institute for Holocaust Studies
References
- [1] summary
14 травня Україна відзначає День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Паралель із сьогоденням пряма: як нині українці з ризиком для життя рятують поранених воїнів (приклад — Софія Біла на Херсонщині, що переховувала поранених), так і під час Голокосту одні були байдужими свідками, інші — посібниками, а ще інші ризикували всім, щоб урятувати.
Back to text - [2] summary
Із близько 6 мільйонів євреїв, знищених у Європі, приблизно 1,5 мільйона (чверть) — українські євреї. Якщо символом Голокосту у світі є Аушвіц-Біркенау, то в Україні — Бабин Яр; але «свій Бабин Яр» був практично в кожному місті, а перші розстріли почалися в Білій Церкві.
Back to text - [3] summary
Історики розрізняють три типи поведінки під час Голокосту: байдужі свідки (байстендери), посібники й рятівники — ті, хто ризикував життям, щоб когось урятувати.
Back to text - [4] summary
Митрополит Андрей Шептицький організував порятунок понад 150 євреїв — передусім дітей — в Уневській лаврі та інших осередках. Попри це, він досі не удостоєний звання Праведника народів світу (і не зарахований церквою до святих), тоді як його брат Климентій Шептицький, Олена Вітер та інші греко-католики, що виконували порятунок, — визнані Праведниками.
Back to text - [5] summary
Серед рятівників — родина Глаголієвих, православних священників: батько свого часу виступав на захист євреїв у справі Бейліса, а син рятував тих, хто тікав від розстрілів у Бабиному Яру. Подвиг українських рятівників почали системно досліджувати після проголошення незалежності України.
Back to text
Sources
- book (2009) Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв'язання єврейського питання» — Дух і Літера One of the first scholarly studies of the rescue of Jews in Galicia during the Holocaust (Dukh i Litera, Kyiv, 2009; ISBN 978-966-378-684-7). The author interviewed more than 150 elderly residents — Ukrainians, Poles, and Jews.