Украинские Праведники народов мира
День памяти и параллель с современностью
14 мая Украина отмечает День памяти украинцев, спасавших евреев во время Второй мировой войны. Обращение к прошлому здесь неслучайно: как ныне украинцы с риском для жизни спасают раненых воинов — пример Софии Белой на Херсонщине, которая прятала их, сознавая возможные последствия, — так и во время Холокоста люди делились на равнодушных свидетелей, пособников и спасителей[1]. Вопрос, почему одни рискуют жизнью ради других, а другие наводят ракеты на собственный город, остаётся тем же.
Холокост на территории Украины
Масштаб трагедии на украинской земле огромен. Из примерно 6 миллионов евреев, уничтоженных нацистами в Европе, приблизительно 1,5 миллиона (четверть) — украинские евреи. Если мировым символом Холокоста является Аушвиц-Биркенау, то в Украине — Бабий Яр; но «свой Бабий Яр» был практически в каждом городе, а первые расстрелы начались в Белой Церкви[2].
Три типа поведения
Исследователи различают три отклика на катастрофу: равнодушные свидетели (байстендеры), пособники и спасители — те, кто рисковал жизнью ради спасения[3]. Именно спасителей, чей подвиг верифицирован, мемориал Яд Вашем признаёт Праведниками народов мира. Украинцев среди них более 2670 — одно из первых мест в мире по числу.
Митрополит Шептицкий и греко-католики
Самый известный пример — митрополит Андрей Шептицкий, организовавший спасение более 150 евреев, прежде всего детей, в Уневской лавре и других церковных очагах. Несмотря на это, он до сих пор не удостоен звания Праведника народов мира (и не причислен церковью к святым), тогда как его брат Климентий Шептицкий, Елена Витер и другие греко-католики, непосредственно осуществлявшие спасение, — Праведники[4].
Православные спасители и исследование подвига
Спасители были в разных средах. Среди них — семья Глаголевых, православных священников: отец в своё время выступал в защиту евреев в деле Бейлиса, а сын спасал тех, кто бежал от расстрелов в Бабьем Яру[5]. Системно изучать подвиг украинских спасителей начали после провозглашения независимости; одно из первых профессиональных исследований — книга Жанны Ковбы «Людяність у безодні пекла».
Что это значит
Праведники не «отменяют» того, что коллаборанты тоже существовали — как в каждой оккупированной стране Европы. Но они разрушают главную манипуляцию: изображение украинцев как однородной массы «коллаборантов». Реальность сложнее и человечнее — и именно её стирает российская инструментализация памяти о Холокосте. Более двух с половиной тысяч задокументированных имён — лучший ответ на этот миф.
Связанные персоналии
- Игорь Щупак — Кандидат исторических наук, директор УИИХ «Ткума»
Ссылки
- [1] обобщение
14 травня Україна відзначає День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Паралель із сьогоденням пряма: як нині українці з ризиком для життя рятують поранених воїнів (приклад — Софія Біла на Херсонщині, що переховувала поранених), так і під час Голокосту одні були байдужими свідками, інші — посібниками, а ще інші ризикували всім, щоб урятувати.
Вернуться к тексту - [2] обобщение
Із близько 6 мільйонів євреїв, знищених у Європі, приблизно 1,5 мільйона (чверть) — українські євреї. Якщо символом Голокосту у світі є Аушвіц-Біркенау, то в Україні — Бабин Яр; але «свій Бабин Яр» був практично в кожному місті, а перші розстріли почалися в Білій Церкві.
Вернуться к тексту - [3] обобщение
Історики розрізняють три типи поведінки під час Голокосту: байдужі свідки (байстендери), посібники й рятівники — ті, хто ризикував життям, щоб когось урятувати.
Вернуться к тексту - [4] обобщение
Митрополит Андрей Шептицький організував порятунок понад 150 євреїв — передусім дітей — в Уневській лаврі та інших осередках. Попри це, він досі не удостоєний звання Праведника народів світу (і не зарахований церквою до святих), тоді як його брат Климентій Шептицький, Олена Вітер та інші греко-католики, що виконували порятунок, — визнані Праведниками.
Вернуться к тексту - [5] обобщение
Серед рятівників — родина Глаголієвих, православних священників: батько свого часу виступав на захист євреїв у справі Бейліса, а син рятував тих, хто тікав від розстрілів у Бабиному Яру. Подвиг українських рятівників почали системно досліджувати після проголошення незалежності України.
Вернуться к тексту
Источники
- книга (2009) Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «остаточного розв'язання єврейського питання» — Дух і Літера Одно из первых профессиональных исследований спасения евреев в Галиции во время Холокоста (Дух і Літера, Киев, 2009; ISBN 978-966-378-684-7). Автор опросила более 150 старожилов — украинцев, поляков и евреев.